a_lysenko


Блог Андрія Лисенка

Життя багатогранне...


Previous Entry Share Next Entry
Гральний бізнес повернувся?
a_lysenko
14:14 23.12.2013
Гральний бізнес повернувся?
Хочете спробувати щастя на ігрових автоматах? Боїтеся, бо вони заборонені законом? Тоді ласкаво просимо до терміналів державної миттєвої лотереї.

Із 15 травня 2009 року грального бізнесу в Україні офіційно немає – вступив у дію відповідний закон за авторства народних депутатів Валерія Писаренка («Батьківщина») і Григорія Смітюха (Партія регіонів). Ним передбачено повну заборону всіляких «одноруких бандитів», казино тощо та участь у азартних іграх. За порушення до організаторів нелегальних розваг застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних зарплат – і конфіскація обладнання.

Лотереї, конкурси з грошовими призами, гра на автоматах, коли в якості винагороди пропонується іграшка чи цукерка, більярд та інші ігри «на інтерес» під дію цього закону не підпадають.

Через деякий час зали гральних автоматів перейменувалися на інтернет- та інтерактивні клуби. Туди почали пускати лише перевірених (постійних) клієнтів. Міліція й досі з перемінним успіхом продовжує боротьбу з порушниками.

З офіційного прес-релізу УМВС у Кіровоградській області: «З початку року міліція Кіровоградщини вилучила грального обладнання на суму понад півмільйона гривень.

Відкрито 20 кримінальних проваджень за ст. 203-2 «Заняття гральним бізнесом» Кримінального кодексу України. 16 особам повідомлено про підозру в скоєнні відповідних кримінальних правопорушень.

Загалом у зловмисників вилучено 152 одиниці грального обладнання, у тому числі 92 гральні автомати, 52 одиниці комп’ютерної техніки та 8 покерних столів на суму понад 600 тисяч гривень.

За участь в організованих без дозволу азартних іграх (ст. 181 КУпАП) до відповідальності притягнено 12 правопорушників, яким судами винесене попередження».


6 вересня 2012 року Верховна Рада прийняла Закон «Про державні лотереї в Україні». (Цікаво, що його авторами знову стали обранці від Партії регіонів і «Батьківщини» – Віктор Корж та Юрій Полунєєв відповідно.) Цим документом заборонено діяльність будь-яких лотерей, крім державних. І, напевно, з огляду на тотальну інтернетизацію всієї країни в пункті 2 статті 6 закону з’явилося речення: «Електронна система прийняття ставок оператора державних лотерей повинна включати не менше 5 тисяч працюючих терміналів електронної системи прийняття ставок, що належать оператору державних лотерей на праві власності».

Плакали мої десять гривень…

У цілодобовому магазині на вулиці Попова в Кіровограді зранку відвідувачів майже немає. Лише біля терміналу з надписом «Державна лотерея» – хлопець і дівчина. Грають довгенько, хвилин двадцять. Зрештою, в них закінчуються гроші. Юнак, тихо вилаявшись, виходить на вулицю. Його супутниця з надією дивиться на екран, де мигає надпис «Вам повезет в следующий раз!», і йде слідом.

Пробую впіймати удачу за хвоста і я. Засовую в термінал десять гривень. Автомат оживає. На моніторі з’являються яскраві картинки і запрошення: «Выберите лотерею». (Схоже, раніше це називалося трохи інакше – «Выберите игру».)

Перша «лотерея» – не дуже зрозуміла, принаймні мені, людині в цій справі недосвідченій. Якісь цифри, кнопки «Плюс», «Мінус» і «Старт». Не довго думаючи, «стартую». І – аж очам не віриться – зразу переходжу на вищий рівень.

Тепер «державна лотерея» пропонує мені за допомогою кнопок «Красная» і «Черная» вгадати, якої масті карта випаде. Програю. (До речі, організатори могли би продумати інтерфейс трохи краще. Лотерея ж – «державна», то чому б, наприклад, не вгадувати, який прапор з’явиться – Росії чи Євросоюзу?)

Виходжу в головне меню й обираю іншу гру (пардон, «лотерею»). Грушки, монетки, яблучка й вишеньки – точнісінько, як у старих добрих «одноруких бандитах»: чим більше символів у одному рядку співпало – тим вищий виграш. Правда, мені не щастить ні разу, і я прощаюся з «червонцем».

Насамкінець ще раз роздивляюся термінал. Внизу екрану помічаю дві кнопки – «Оферта» й «Ліцензія». Натискаю на першу – «вилазить» порожнє «вікно», на другу – взагалі нуль реакції…

Все законно?

Тема терміналів «державної лотереї», зрозуміло, – не нова. Спочатку автомати поставили у столиці й великих містах, тепер вони є практично в кожному обласному центрі. Думки щодо законності цього бізнесу різняться.

– Головним критерієм для визначення грального автомату є розіграш у реальному часі за допомогою технічних пристроїв: крутяться яблучка, грушки, сердечка – вони випадають у певних комбінаціях, – заявляв у коментарі телеканалу «ТВі» громадський діяч Микола Єременко. – Це програмне забезпечення, яке використовується, викликає в людини неконтрольований азарт і врешті решт через певний час руйнує її психіку, робить її залежною.
Оператор державної лотереї ПрАТ «Патріот», який установив на всій території України кілька тисяч таких терміналів, вважає, що це ніякі не азартні ігри: «Лотерейне обладнання, яке використовується розповсюджувачами ПрАТ "Патріот", сертифіковане та має відповідні висновки щодо правомірності його застосування компетентних українських науково-дослідних інститутів судових експертиз. Діяльність ПрАТ "Патріот" та його розповсюджувачів неодноразово перевірялася різними правоохоронними органами України, за результатами перевірки яких правомірність використання лотерейного обладнання підтверджена документально».
«Та вони по всьому місту стоять…»

«УЇЦ» вдалося роздобути чек, що видається у випадку виграшу, зі згаданого терміналу на вулиці Попова. Там вказаний номер мобільного, зателефонувавши на який, можна уточнити умови отримання грошей та іншу інформацію.

– Доброго дня. Я грав у вашому автоматі на Попова. Хотів поцікавитись, чи немає десь поближче до центру, а то їздити далеченько…

– Доброго. Та є, чого ж немає. Вони по всьому місту стоять. І в центрі, й на Ковалівці... А де ви грали, кажете? На Попова?

– Так.

– О, так я вам от що скажу. Буквально вчора там хлопець п’ять тисяч гривень виграв.

– Та ви що?!

– Так! Не вірите – спитайте в охоронця. Ну, звичайно, треба і вкласти грошенят перед цим, але виграти може кожен…

Виграти справді може кожен – теоретично. Але на практиці це краще не перевіряти.

«УЦ» №51 від 19 грудня 2013 року

read more at Блог Андрія Лисенка


?

Log in